10 жовтня учні та вчителі Кривицької ЗОШ І – ІІІ ступенів побували на Лайдацькій горі , де відбулося освячення пам’ятного знака загиблим воїнам УПА. Адже діяльність Української Повстанської Армії – це частинка історії нашої держави та нашого краю .

Учитель школи Руда М. Л. провела для учнів та всіх присутніх провела невеличкий екскурс в історію цього урочища.

Назва урочища «Лайдацька гора» походить від слова «Лайдака». Таке псевдо (прізвисько) мав командир загону ім. Колодзінського військової округи «Заграва» «УПА- Північ» Скуба Микита Іванович 1916 р.н. уродженець с.Бичаль Костопільського району, розпочав свій бойовий шлях на теренах нашого краю із кінця вересня 1943 року. Станом на осінь 1943 року загін нараховував біля 200 чоловік особового складу. Загинув у суботу 11 березня 1944 року в бою із 16 бригадою НКВС у Володимирецькому районі та був похований на кладовищі с. Літвиця 15 березня 1944р.

Осінню 1943 року з метою максимального збереження бойових відділів, командиром воєнної округи «Заграва» «Дубовим»(Литвинчук Іван Самійлович) було видано таємний наказ керівникам округи про побудову підземних приміщень для автономного перебування там бойових відділів від 3 до 5 місяців із харчовими запасами для особового складу і для коней. Таке приміщення було побудоване ось тут.

На цьому місці у 1943-44 роках знаходився господарчий пункт «зимівник» загону ім..Колодзінського ВО «Заграва» УПА «Північ». Це був підземний бункер розміром десь 15 на 20 метрів і висотою до 5 м. Це було приміщення-казарма. Тут по всій довжині було розташовано дерев’яний стіл і дві лави по боках, склад продуктів, а по всій вільній площі облаштовано нари у декілька ярусів. Для обігріву було влаштовано грубку, димохід якої проходив у стовбурі зламаної сосни висотою до 4 м. Ще два менших за розміром приміщення (3на 4 і 4 на 5м) рівновіддалені від основного бункеру до 10 м в обидві сторони, з’єднані між собою тунелем висотою до 2 м. Довжина всього комплексу – близько 60м від входу до іншого кінця тунелю, де був влаштований підземний колодязь із бетонних кругів, які збереглися донині. Весь комплекс був покритий півметровим шаром грунту і замаскований. Вхід до тунелю і бункери були збудовані на невисокому природному підвищенні, а кінець тунелю із колодязем – на схилі, в низині.

Про те, що тут була повстанська криївка, місцеві люди знали ще з часів війни й з вуст в уста передавали, що у тутешніх лісах десь є бункер-зимовник. Ті, що вперше потрапили сюди, й навіть місцеві люди, котрі не дуже орієнтуються в лісовому масиві, нізащо не виявили б повстанського схрону. І годі було б і подумати, що у тебе під ногами величезна повстанська хата.

У такій схованці могли безпечно перечекати і короткочасну навалу ворога, і навіть дуже сувору зиму сотні вояків УПА. Але ця споруда не використовувалась для житла, а скоріше як господарський пункт – «зимівник», адже відділи постійно перебували в рейдах. Місце ж, де був зимівник, у народі називають «Лайдацька гора» – на честь курінного командира загону УПА ім. Колодзінського Лайдаки.

За ініціативи депутата Дубровицької районної ради Володимира Мозоля 14 жовтня 2014 року встановили пам’ятний знак у вигляді Хреста Заслуги. Ця нагорода була введена наказом головного командування УПА з 21 січня 1944 року, а нагороджували нею цивільних і військових за особливу працю для Українських Збройних Сил. Напис на пам’ятному знаку: «Шановний друже! На цьому місці у 1943-44 роках знаходився господарчий пункт «зимівник» ВО «Заграва» УПА «Північ». Шануймо свою історію. Слава Україні! Героям слава!»

Українську державу ми маємо завдяки тим, хто відчайдушно боровся в лавах ОУН-УПА за волю своєї рідної землі, ставив найвищою своєю метою здобуття незалежності України. Ми вдячні їм за їхню мужність, жертовність, відданість українській справі.